Ризик, що Україна залишиться без грошей – близько 15%. Тоді Україна програє війну, - експерт

20 березня Міністерство фінансів представило великий законопроєкт, який передбачає ряд податкових новацій: запровадження так званого податку на OLX, оподаткування посилок вартістю понад 45 євро (поки що цей поріг складає 150 євро), а також обов'язкову сплату ПДВ ФОПами з доходами понад 4 млн грн на рік. Уряд очікує, що ці податкові реформи дозволять забезпечити надходження до бюджету на рівні близько 60 млрд грн на рік.

Цей законопроєкт став продовженням попередньої домовленості з МВФ. Від успіху цих реформ залежить, чи отримає Україні фінансування за програмою обсягом 8,1 млрд дол. 

Проте у той же день, 20 березня, набула чинності інша урядова новація – кешбек на пальне, яким передбачається повернення від 5 до 15% від вартості придбаного бензину, дизелю та автогазу. Економічні експерти вже охрестили цю ініціативу святом популізму. Що виглядає суперечливо на тлі того, що для наповнення бюджету уряд вимушений піднімати податки.

Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус розповів УНІАН, чи принесе запровадження нових податків бажаний ефект, чи ризикує Україна залишитись без міжнародної допомоги цієї весни, і якими наслідками це загрожує, як зменшити залежність від МВФ та чи може реформа митниці стати альтернативою зовнішньому фінансуванню.

Уряд загалом розраховує з запровадженням податкових змін отримати близько 60 млрд грн на рік. Наскільки ці оцінки виглядають реалістичними? 

Насамперед цей законопроєкт подається, бо це вимога нашого співробітництва з Міжнародним валютним фондом. В Україні, коли просили про кредит МВФ, одразу казали, що запровадять оподаткування електронних платформ, посилок та інші податки. Тому що в МВФ питали, як ми зможемо гарантувати, що повернемо ці гроші. 

Що стосується розрахунків. Дійсно, є критика серед українських політиків. Але в уряду розрахунки є, і, я думаю, що все ж таки вдасться ці 60 млрд грн зібрати. Хоча погоджуюсь, що стовідсоткових гарантій немає. 

Але основна мета - це не зібрати те, про що написано в пояснювальній записці до цього законопроєкту. Основна мета - розморозити наступний транш від МВФ. Я завжди повторюю, що МВФ це найкраще у світі кредитно-рейтингове агентство. Якщо МВФ дає вам гроші, то дадуть й інші. 

Ми розуміємо, що 8,1 млрд дол. на чотири роки для потреб України - це ніщо. Але від них залежить, чи отримає Україна інші гроші – зокрема, кредит ЄС на 90 млрд євро.

Я не виключаю, що між цими 90 млрд євро допомоги ЄС на два роки і 8,1 млрд доларів від МВФ на чотири роки є певний зв'язок. І якщо депутати все ж таки проголосують за цей законопроєкт (про запровадження нових податків, - УНІАН), то це допоможе отримати кошти від ЄС. Без яких пройти другий квартал цього року, який розпочинається з першого квітня, буде дуже-дуже важко. 

Як ви оцінюєте кожну з цих податкових новацій: "податок на ОЛХ", посилки, ПДВ для ФОП? 

Будь-яке оподаткування викликає негатив серед населення. Але для мене, як для людини, яка займається зовнішньою економікою і зовнішніми питаннями, звісно, важливіше, щоб ми зберігали гарні стосунки з нашими партнерами, які дають нам гроші. За рахунок цих грошей існує наша економіка в умовах повномасштабної війни. 

Я розумію, що податки платити ніхто не любить, але, на жаль, слід визнати, що це необхідна річ для того, щоб держава сама могла себе забезпечувати з меншою залежністю від зовнішніх факторів. 

З 2023 року ми постійно в кулуарах говоримо про те, що необхідно проводити стрес-тест. Тобто моделювати ситуацію, коли зовнішньої фінансової допомоги у нас не буде. Як тоді буде почувати себе українська економіка? 

Проте паралельно держава запускає масштабні програми підтримки у вигляді "Нацкешбеку", "кешбеку на пальне", виплат по 1500 грн мільйонам українців. Як це узгоджується з заявами про дефіцит бюджету?

Уряду треба продемонструвати, наскільки він погоджує ці витрати з нашими зовнішніми партнерами. Ми значною мірою проходимо повномасштабну війну завдяки зовнішній підтримці. Відповідно, гроші, які йдуть на соціальні потреби, це переважно гроші платників податків інших країн, які допомагають Україні. Відповідно, держава, якщо йде на такі виплати - Національний кешбек, Зимову тисячу - це все повинно координуватися з партнерами. 

Якщо наші партнери дають на це згоду, то ми розуміємо, що це для певних позитивних сигналів. Їм потрібно, щоб не так багато людей виїжджало з України в якості біженців. 

Існує думка, що Україні замість підвищення податків було б ефективніше зосередитися на реформі митниці та боротьбі з контрабандою, де, за оцінками експертів, держава щороку втрачає мільярди…

Безумовно, треба реформувати Державну митну службу і покращувати її в координації з майбутніми партнерами по ЄС. Це не викликає сумнівів.  

На митниці дійсно дуже великі гроші. І це не взяті зі стелі цифри. Очільник Національного банку України Андрій Пишний казав, що неповернення експортної виручки - стабільно біля 7-8 млрд доларів США. Тому тут треба покращувати процедуру. 

Колишній очільник Державної митниці України Анатолій Макаренко неодноразово казав, що якщо гарно провести реформу митниці, то можна отримати гроші подібні тим, що дає МВФ. Ми говоримо про 8,1 млрд дол. на чотири роки. Ось, приблизно додаткові 8 млрд дол. може принести реформа митниці. 

Україна могла б взагалі відмовитись від співпраці з МВФ, якби повністю реформувала митницю? 

Я дуже боюсь слова "відмовитись" від МВФ, але можна було б зменшити потребу у фінансуванні. Тобто казати, що ми завжди раді співпраці, але не так часто будемо просити гроші, бо вони у нас у самих є. Відповідно, не треба буде обіцяти МВФ, що ми підемо на непоулярні кроки, щоб повернути ці гроші. Отже не будемо прив'язувати свою внутрішню політику до погодження з Міжнародним валютним фондом. 

МВФ наполягає на ухваленні податкових змін до кінця березня. Наскільки реально, що парламент підтримає цей пакет? 

Це залежить від того, наскільки гарно зараз Кабінет міністрів України пояснить необхідність цього прийняття. Як на мене, недостатньо просто подати законодавчу ініціативу. Тут всі задіяні міністерства і насамперед особисто міністр фінансів Сергій Марченко повинен прийти до Верховної Ради, бути на фракціях і всім розтлумачити одне й те саме, але багато разів. Тому що є відчуття браку комунікації. 

Депутат говорить: "Ми це не обговорювали", "Ми не вели ці перемовини", "Чому нас ставлять перед фактом?". Треба пояснити, що Верховна Рада України, коли голосувала за призначення прем'єр-міністерки Юлі Свириденко, коли голосували за міністра фінансів та інших міністрів, то вони фактично делегували їм повноваження ведення перемовин, в тому числі і по питанню кредитів МВФ. 

Депутати мають згадати, що це делеговані ними повноваження. І тому Кабмін, в свою чергу, як структура, якій були делеговані ці повноваження, повинен це роз'яснити: якщо закон не буде прийнятий - не буде зовнішньої фінансової підтримки України. 

Усі наші доходи йдуть на військову сферу, що абсолютно правильно і логічно. А все, що стосується "соціалки", дають нам зовнішні партнери. Тобто не голосування цих ініціатив призведе до проблеми з пенсіями і зарплатами в бюджетній сфері. Тоді відповідальність буде на тих, хто не запобіг цьому, тобто насамперед на депутатах. 

Як ви оцінюєте перспективи України отримати обіцяний кредит на 90 млрд євро від ЄС?

Щось мені підказує, що щойно буде проголосовано цей (податковий, - УНІАН) закон, МВФ дасть нам гроші, і це буде сигнал, що Україні можна і треба допомагати фінансово. Європейський союз тоді згадає, що у нього є три варіанти, як надати нам 90 млрд, обійшовши вето Угорщини. 

Один з цих варіантів - це позбавлення Угорщини права голосу, що давно назріло. 

Другий варіант - це країни, які погодились надати нам ці гроші, зроблять це окремо від ЄС. Такий варіант є. 

А третій шлях - це згадати, що було у минулому році. Коли розподіляли кошти на Україну, Угорщина теж була проти, але їй нагадали, що оскільки вона не вклалась в фінансову допомогу Києву, то вона не має місця за столом. 

Угорщина, Словаччина та Чехія не будуть вкладатись в ці 90 млрд. Відповідно, ЄС може сказати: "Оскільки ви не даєте гроші, то ви і не маєте права голосу". 

Тут головне - політичне бажання. 

А може бути негативний сценарій, за яким Україна взагалі лишається без зовнішнього фінансування? У такому разі, скільки Україна може протриматися на власних коштах? 

Такий сценарій є. Його вірогідність складає десь 15%. 

Цілком можливо, що буде, скажімо так, повторення історії з Німеччиною часів Першої світової війни, коли ніхто Берлін не захоплював, в Німеччині військових дій не було, але капітуляцію Німеччина все ж підписала. Тому що економіка не витримала. 

Але наші партнери не хочуть такого сценарію, тому що програш України у війні не значить, що війна закінчиться. Це значить, що війна приходить в домівки жителів країн Європейського Союзу. 

Тому мотивація знайти ці гроші є. Але це не означає, що це буде просто, і не буде тиску на Україну щодо прийняття того, про що просить МВФ.  

Іван Ус — український економіст і аналітик, кандидат економічних наук. Обіймає посаду головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

У 2020 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук за рішенням Міністерства освіти і науки України.

Спеціалізується на питаннях міжнародної економіки, санкційної політики, європейської інтеграції та економічних аспектів війни.

Також є автором аналітичних матеріалів і колонок у українських медіа, де висвітлює питання міжнародної політики та економіки.