На ранніх етапах вторгнення 2022 року оборонні позиції та смуги загороджень, побудовані українськими військовими інженерами, відіграли ключову роль у зупинці просування росіян до Києва. Українські інженери продовжили покращувати свою оборонну мережу, коли війна переросла у війну на виснаження, а російські війська використовували як традиційні тактики, так і нові технології для просування своїх ліній.
Ця оборона зазнала подальшої еволюції у відповідь на те, що російські військові змістили свій підхід з акценту на бронетехніку та артилерію до підвищеної залежності від дронів і піхоти. В результаті цієї мінливої динаміки на полі бою Україна зараз має складну, глибоку оборонну мережу, яка поєднує традиційні заходи з новими тактиками та технологіями, пише Forbes.
У недавньому інтерв'ю на форумі "Бойова інженерія та логістика 2026" бригадний генерал Василь Сиротенко, начальник Інженерних військ Командування Сил підтримки Збройних сил України, описав поточний стан української оборонної системи.
Він пояснив, що вона еволюціонувала з традиційної багаторівневої структури в "стійку оборону", створену шляхом безперервної адаптації. Нинішня схема призначена не тільки для утримання позицій, а й для формування поля бою та створення сприятливих умов для українських сил.
Поточна оборона України
Опорою оборонної системи є щільна, багаторівнева мережа інженерних загороджень, призначена для блокування будь-якого російського просування на техніці або пішки. До них належать великі смуги спірального колючого дроту, протитанкові рови та бетонні бар'єри "зуби дракона", розташовані вглиб і часто повторюються на наступних лініях.
Ці смуги загороджень є більш обширними, ніж традиційні доктринальні проекти, що частково стало можливим завдяки інноваціям на полі бою. Наприклад, Україна адаптувала траншейний екскаватор БТМ-3 для одночасного укладання декількох ниток колючого дроту, що дозволяє підрозділам швидко створювати щільні смуги з трьох ниток, які іноді досягають 18 рядів у рамках однієї системи перешкод.
У результаті виходить глибока і дуже складна оборонна мережа. Сиротенко підкреслив, що замість того, щоб служити лише для захисту українських підрозділів під час штурму, ці перешкоди стали основним засобом ведення бою, руйнуючи, дезорієнтуючи та безпосередньо завдаючи втрат силам, які з ними стикаються.
Сиротенко також заявив, що визначальною рисою цієї оборонної системи є інтеграція безпілотних і дистанційних можливостей в інженерні операції. Українські сили все більше покладаються на повітряні дрони та наземні роботи для створення і розширення смуг загороджень, особливо за допомогою дистанційного мінування.
Це дозволяє інженерам встановлювати міни як по передньому краю, так і вглиб спірних територій, не наражаючи особовий склад на ризик. Ці зусилля координуються в режимі реального часу, що дозволяє командирам контролювати створення перешкод, оцінювати їхній ефект і вносити динамічні корективи на основі умов на полі бою.
Україна також відійшла від великих укріплених опорних пунктів, поширених у радянській доктрині. Натомість оборонна мережа укомплектована численними невеликими розрізненими підрозділами на позиціях, спроектованих для виживання. Ці позиції навмисно зроблені малопомітними та оснащені захистом від дронів і високоточних ударів, включаючи криті взаємопов’язані траншеї та посилені укриття.
Деякі з цих укриттів настільки добре укріплені, що російським військам доводилося використовувати протитанкові міни ТМ-62, щоб пробити їхні двері. Крім того, маршрути до цих позицій і від них захищені антидроновими сітками, що дозволяє безпечно постачати підрозділи та проводити ротацію. На деяких ділянках ці захисні коридори простягаються на 100 км від лінії фронту.
Російські штурми цієї української оборони
З огляду на їхні невдачі в Україні, легко забути, що Росія, як і раніше, має одну з найбільших армій у світі з широким спектром передових систем озброєння. Тим часом її оборонно-промислова база стала піонером у багатьох сучасних військових технологіях, включаючи дрони, засоби радіоелектронної боротьби та гіперзвукову зброю.
З цим великим арсеналом Росія здатна застосовувати багатосторонній підхід, намагаючись прорвати українську оборонну мережу, заявляють журналісти.
Перед введенням сухопутних військ російські операції зазвичай починаються з повітряних і вогневих ударів із використанням комбінації великих дронів, авіабомб, артилерії та ракет для ослаблення ділянок оборони та створення проломів для наступних сил. Українська оборона інтегрує системи ППО та дрони-перехоплювачі, щоб обмежити ефективність цих ударів. Проте певна кількість боєприпасів, особливо керовані бомби, все ж прориваються.
Однак глибина української оборонної системи ускладнює повне проникнення цих ударів. Водночас українські захисники розкидані невеликими групами, що знижує їхню вразливість. Навіть після початкового удару ці підрозділи часто залишаються боєздатними і можуть запускати дрони або викликати артилерію проти наступаючих сил, які намагаються прорвати перешкоди.
Під час цих обстрілів російські війська висувають операторів дронів вперед для запуску тактичних FPV-дронів у пошуках українських солдатів і техніки. Хоча оборонні позиції забезпечують фізичний захист, українські солдати також оснащені системами протидії безпілотникам, включаючи засоби РЕБ і дробовики, що знижує ефективність цих атак.
Після обстрілу сухопутні війська починають штурм, намагаючись використати будь-які вразливості, створені ударами. Однак вони швидко стикаються з глибокою та ешелонованою системою загороджень, призначеною для уповільнення та спрямування їхнього руху. Колючий дріт перешкоджає просуванню піхоти, тоді як "зуби дракона" та протитанкові рови обмежують техніку.
Прорив цих перешкод займає час, особливо з огляду на їхню глибину та щільність. Ця затримка дозволяє українським захисникам виявити спробу і відреагувати, зазвичай направляючи дрони або артилерію на точку прориву.
Російські війська часто починають кілька штурмів одночасно, намагаючись розгромити українську оборону. Щоб ці штурми увінчалися успіхом, вони мають бути синхронізовані та підтримуватися надійним зв’язком. Українська оборона включає системи радіоелектронної боротьби, які порушують цей зв'язок, ускладнюючи координацію. Ці системи, як і засоби придушення дронів, постійно модернізуються для підтримки їхньої ефективності.
Еволюція оборони України
У міру продовження війни українська оборона та російський наступ будуть еволюціонувати. Росія продовжить впроваджувати нові технології, намагаючись отримати тактичну перевагу на полі бою, як вона це робила протягом усього конфлікту.
Деякі російські аналітики вказали на рої дронів як на потенційний засіб прориву оборонних ліній, що дозволяє операторам на передових позиціях координувати складні удари. Інші виділили можливе використання наземних роботів для виконання завдань з прориву.
Ці технології, ймовірно, поєднуватимуться з тривалою адаптацією тактики, оскільки Росія відходить від підходів радянської епохи, які виявилися менш ефективними на сучасному полі бою.
Тим часом українські інженери розширюють і поглиблюють свою оборонну мережу за допомогою додаткових бар'єрів і смуг загороджень, ще більше знижуючи проникність.
Сиротенко також зазначив, що Україна розробляє безпілотні оборонні позиції, здатні забезпечувати протиповітряну оборону, підтримувати спостереження за перешкодами та надавати вогневу підтримку прямим наведенням без постійної присутності людини. Очікується, що ці системи спочатку будуть керуватися дистанційно, із зростаючою інтеграцією ШІ для зниження когнітивного навантаження на операторів.
Військові операції загалом віддають перевагу обороні, особливо коли вона так добре укріплена, як в України. Водночас сторона, яка може адаптувати свою тактику та ефективно використовувати нові технології, також отримує явну перевагу на сучасному полі бою.
Наразі Україна володіє обома цими перевагами. Росія продовжуватиме адаптуватися, намагаючись знайти та використати вразливі місця, тоді як Україна продовжуватиме вдосконалювати свою оборонну систему у відповідь на ці мінливі умови.
Інші новини про війну в Україні
Раніше УНІАН повідомляв, що Україна отримала координати тисяч російських об'єктів через Starlink. Українські хакери скористалися ситуацією.
Зібрані координати передавалися українським військовим підрозділам і Міністерству оборони. Це дозволило виявляти командні пункти, позиції операторів дронів, укриття та логістичні вузли.
Крім того, ми також розповідали, що Київ чекає на новий наступ РФ і готується до важкої зими. Україна закликає західних союзників пришвидшити постачання систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів.
Джерело: УНІАН